література театр і музика 19 ст

Дану презентацію можна використовувати під час вивчення Розділу VIII. Повсякденне життя та культура України в середині ХІХ – на початку ХХ ст. Українська література, театр, музика в другій половині XIX — на початку XX ст. Презентація складена згідно підручника Історія України. 9 клас. Підручник. (О. В. Гісем, О. О. Мартинюк). Презентація на урок Історія України скачати.

Підручник з Історії України. 9 клас. Турченко - Нова програма. § 46. Література, театр і музика. ЗГАДАЙТЕ 1. У якому стані перебували українська література і мистецтво у першій половині XIX ст.? 2. Назвіть найвідоміших представників української літератури, музики і театру першої половини XIX ст. 1. Особливості розвитку культурного життя. Культурне життя в Україні перебувало під впливом модернізаційних процесів. Але умови розвитку української культури і мистецтва залишалися несприятливими.

Література 18 - 19 століття. На початку Козацької держави виразно позначилися в літературі України впливи релігійної полеміки початку 17 століття, а пізніше в літературі довгий час переважали духовні інтереси над світськими внаслідок того, що більша частина авторів були духовні особи. Це позначилося в духовних віршах, в яких прославляли Ісуса Христа, Богоматір, різних святих.

На початку XIX ст. у професійній музиці з’являються перші симфонічні твори («Українська симфонія» і симфонія соль-мінор з «Козачком» невідомих авторів). На західноукраїнських землях національний музичний репертуар поповнюється творами М. Вербицького, І. Лаврівського. Це ще не були цілком оригінальні твори, але сміливо можна говорити про початок відродження народної мелодики, про відродження української національної музичної культури. Невід’ємною складовою національного театру була українська музика. Українська професійна музична школа спиралася на здобутки як української, так і слов’янської, з.

У 20 - х роках 19 століття музика набуває рис романтизму. Стають поширеними такі жанри як опера, пісні; їм характерне ліричне звучання, емоційне піднесення, використання елементів фольклору. На початку 19 століття з'являються перші симфонії (“Українська симфонія” та інші). На західноукраїнських землях національний музичний репертуар поповнюється творами М.Вербицького, І. Лаврінського. У середині та другій половині 19 століття слід відмітити діяльність Петра Ніщинського (музика до п'єси Шевченка.

Українська література , театр ,музика в другій половині 19 - на поч. 20 ст. 1. розвиток української літератури. У другій половині XIX ст. романтизм у літературі поступився місцем реалізму. Останній передбачав відображення реальної дійсності й оточення героя, обґрунтування дій і почуттів персонажів психологічними й соціальними умовами. Як і в літературі інших європейських країн, в українській літературі зародки реалістичного стилю були пов’язані з фольклором, із народними гумористичними й сатиричними оповіданнями, а також із давньою літературою.

Музика XIX ст. У першій половині XIX століття музична культура України розвивалась у досить складних умовах. Основними концертними осередками були поміщицькі маєтки. З відкриттям театрів, появою оперних труп, організацією концертного життя (хоч і не періодичного) починається новий етап культурного розвитку. У розвитку музики значну роль відіграло відкриття університетів у Харкові та Києві. Музика, як і есе мистецтво та література XIX ст., розвивалася під знаком романтизму. Його найкрупніші західноєвропейські представники - Р. Шуман, Ф. Шуберт, И. Брамс, Р. Вагнер, Д. Верді, Г. Берліоз - підняли музичну культуру на високий художній та професійний щабель.

Найбільший вибір готових шкільних презентацій! Музична культура 19 століття. Театр — презентація з будь-якого предмету на порталі GDZ4YOU — з нами вчитись дійсно легко, відчуй це! . В українській літературі драма з'являється на початку XIX ст. («Наталка Полтавка» Івана Котляревського, «Простак» В. Гоголя, «Быт Малороссии в первую половину 18 столетия» Т. М. (криптонім не розкрито), «Чари» Кирила Тополі, «Чорноморський побит»Якова Кухаренка, «Купала на Івана» С. Писаревського).

Історія української культури про театр та музику, реалізм і модернізм. Історія україни в історіях: лекція 17. Культура України з середини 19 століття: освіта, наука, література й мистецтво. Історія української культури про театр та музику, реалізм і модернізм. Олімпійський принцип «вище, швидше, сильніше», що виникає в кінці ХІХ століття, непогано описує і розвиток науки в другій половині цього століття. До існуючих Харківського, Київського та Львівського університетів додаються нові. В літературі однією з перших до реалізму звернулася Марко Вовчок у повісті «Інститутка». У 80-90-роках з'являється «об'єктивна проза» Івана Нечуя-Левицького, Панаса Мирного, Івана Франка та багатьох інших.

У 20 – х роках 19 століття музика набуває рис романтизму. Стають поширеними такі жанри як опера, пісні; їм характерне ліричне звучання, емоційне піднесення, використання елементів фольклору.На початку 19 століття з’являються перші симфонії (“Українська симфонія” та інші). На західноукраїнських землях національний музичний репертуар поповнюється творами М.Вербицького, І. Лаврінського. У середині та другій половині 19 століття слід відмітити діяльність Петра Ніщинського (музика до п’єси Шевченка.

Становлення українського національного мистецтва (театр, музика, образотворче мистецтво, архітектура) дещо відставало від літературного розвитку. Так, театральне мистецтво в більшій, ніж література, мірі залежить від політичного режиму, фінансових можливостей, підготовленості аудиторії. До 1861 року продовжував існувати кріпосний театр, і не тільки у садибах, але і в містах. У 1828 році офіційно було заборонено купувати до театру кріпаків, але і після цього кріпосні актори продовжували входити до складу деяких театральних труп. У 1789 театр був побудований у Харкові, але в ньому йшли тільки ро.

Розвиток літератури й театру у другій половині ХІХ ст. надав потужного імпульсу процесові творення національної класичної музики. У 1862 р. С.Гулак-Артемовський написав першу українську оперу «Запорожець за Дунаєм». Українських композиторів надихали твори знаних українських письменників і поетів, зокрема Т.Шевченка. Основоположником української класичної музики був М.В.Лисенко, який написав чудові опери «Різдвяна ніч», «Утоплена», «Наталка Полтавка», «Тарас Бульба», «Енеїда», оперету «Чорноморці», опери для дітей «Пан Коцький», «Коза-дереза» тощо, що базувалися на величезному етнографічному матеріалі. Також він поклав на музику майже 80 творів із «Кобзаря» Т.Шевченка.

Опинившись у залежності від російського субкультурного середовища народна українська музична культура дещо законсервувалася у своєму розвитку більше того у вжитку зявляються непритаманні українській музичній культурі містечкові романси казармені пісні тощо. у професійній музиці зявляються перші симфонічні твори Українська симфонія і симфонія сольмінор з Козачком невідомих авторів. Невідємною складовою національного театру була українська музика. Українська професійна музична школа спиралася на здобутки як української так і.

Театр і музика на Україні в другій половині XIX століття. Українська культура ХІХ ст. (Лекція 5). Західноукраїнські землі, історичні персоналії (ХVІІІ - ХХ ст). Культура України ХІХ ст. Розвиток українського мистецтва ХІХ-ХХ ст. Культурне життя України у другій половині ХІХ століття. Українська драматургія і театр 70-90 рр. Куліш П.О. (1819-1897) Найпомітніша постать в літературному житті Украхни ІІ половини ХІХ ст. У цьому будинку в 1870 році проживали український поет П. Куліш та український вчений професор І. Пулюй. 3. Марко Вовчок (Марія Вілінська, 18341907) Українська письменниця. У своїх повістях і оповіданнях змалювувала складне життя українських селян пореформенної доби. Твори: «Інститутка», «Народні оповідання» та ін.

Образотворче мистецтво, музика, театр. Характерним для українського образотворчого мистецтва другої половини XIX ст. було становлення його на позиціях реалізму, народності, життєвої правди. На розвитку художнього життя в Україні, на утвердженні демократичних тенденцій у живопису позначилась діяльність Товариства пересувних художніх виставок ("передвижники"), що виникло 1870 р. в Росії. Розвиток капіталізму наклав значний відбиток на розмах міського будівництва, сприяв удосконаленню будівельної техніки, появі нових матеріалів і конструкцій. В архітектурі переважав еклектизм — суміш елементів різних стилів. У другій половині XIX.

1. Особливості розвитку літератури, театрального та музичного мистецтва у першій половині ХІХ ст. Основними художніми напрямками, що знайшли відображення в українській літературі та мистецтві цієї доби, були класицизм і романтизм. Розвиток традицій класицизму був пов’язаний з творчістю І.Котляревського, П.Гулака-Артемовського, Г.Квітки-Основ’яненка. Кріпацький театр за характером і змістом залишався розвагою замкнутого кола людей, панською примхою. Однак незважаючи на це він готував кадри професійних акторів, створював підґрунтя для подальшого розвитку театрального мистецтва.

Театр корифеїв знаменує собою розквіт українського професійного театру XIX ст. Український професійний театр Галичини виник 1864 р. у Львові при культурно-освітньому товаристві "Руська бесіда". Його основоположником став український актор і режисер О. Бачинський. Творчу допомогу театрові надавав І. Франко. Свої роздуми про завдання театру він виклав у низці статей – "Руський театр у Галичині", "Наш театр" та ін. Українська музика була невід'ємною складовою побутово-реалістичного і романтичного театру, доповнювала його психологічну дію, чіткіше окреслювала людські характери. Тут багато важив неповторний чар української народної пісні.

У другій половині 19 століття в Україні поширився аматорський театральний рух. В аматорських гуртках розпочинали діяльність корифеї українського театру — драматурги і режисери Михайло Старицький, Марко Кропивницький та Іван Карпенко-Карий. Заслуга швидкого розвитку театру належить також і видатній родині Тобілевичів, члени якої виступали під сценічними псевдонімами Івана Карпенка-Карого, Миколи Садовського і Панаса Саксаганського. М. Л. Кропивницького Театр корифеїв — перший професійний Український театр. Його було відкрито 1882 року в Єлисаветграді, і в цей рік український театр відокремився від польського та російського.

Література, театр, музика. Засновником нової художньої української літератури став Іван Котляревський, поема якого «Енеїда» була надрукована в 1798 р. З формального погляду поему І.Котляревського можна було б назвати пародією на відомий твір античного римського поета Вергілія, якби не такі яскраві образи козацької минувшини, не жива народна українська мова, не надзвичайно соковитий гумор. Наприкінці ХVІІІ ст. поряд з чисельними аматорськими музично-драматичними колективами утворюється професійний український театр. Першим постійний театр був заснований у 1797 р. Харківський театр, директором, режисером і актором якого згодом став Г.Квітка-Основ’яненко. Згодом утворюються театри в Полтаві та Києві.

Розвиток літератури й театру у другій половині ХІХ ст. надав потужного імпульсу процесові творення національної класичної музики. Видатні: Гулак-Артемовськийу 1862 написав першу укр. оперу «Запорожець за Дунаєм» , був видат. оперним співаком. Лисенко – основополож. укр. класич. музики, музика до «Наталки-Полтавки», народ. муз. драми «Тарас Бульба», «Різдвяна ніч», «Утоплена», опера «Чорноморці» та ін. Видав 25 збірників укр.народ.пісень. Для дітей: опери Коза-Дереза, Пан Коцький, Зима і весна.